Відпускаючи все...
Amareto
(18+)
Відпускаючи все, що сковує ланцюгами Я б воліла в небі мати справи І звідти із пташиною влучністю Срати на всіх з людською простодушністю. А тоді я б сіла на дерево І чекала допоки хтось мимо не пройде кроком І на кого б я випустила всі свої добрі діла. Я б хотіла бути великою Пташкою, наче торпеда Щоб хватило на всіх ідіотів Моїх файних пташиних " памьотів".
2019-08-27 12:59:25
2
0
Інші вірші поета
Ти ищешь напрасно Він - Вона По правилах моралі В серці досі ти є
Інші поети
Papillon -
@nur_44
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1833
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1504