Я насилу відкрию лиш очі
Я насилу відкрию лиш очі Не промовлю я більше ні слова Та роби ти зі мною що хочеш! Тільки випусти потім на волю! Я прийму усі твої правила І з життям таким я змирилась Та скільки ще це триватиме? Щоб так без душі я досі жила?! Мені байдуже, що за сюжет Ти для мене тоді ще придумав Я лиш чекаю, коли настане день Щоб почути пояснення твої Бо нічого я й так не зуміла Прийняти в житті та зрозуміти Людей не так легко читати Коли серце твоє закрите.
2019-08-14 18:56:02
4
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1432
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1251