Я насилу відкрию лиш очі
Я насилу відкрию лиш очі Не промовлю я більше ні слова Та роби ти зі мною що хочеш! Тільки випусти потім на волю! Я прийму усі твої правила І з життям таким я змирилась Та скільки ще це триватиме? Щоб так без душі я досі жила?! Мені байдуже, що за сюжет Ти для мене тоді ще придумав Я лиш чекаю, коли настане день Щоб почути пояснення твої Бо нічого я й так не зуміла Прийняти в житті та зрозуміти Людей не так легко читати Коли серце твоє закрите.
2019-08-14 18:56:02
4
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1786
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4198