Пародія
Скітер
Прочитав я нещодавно умні речі, Серце кров'ю облилось. Не розумію: чи поет то, чи філософ, Чи зовсім безнадійний хтось. Написав вірша отого, Де алегорії заховані в рядки. Де від надмірно трагічного й сумного, Вигоряють книжні сторінки. По життю ти йдеш, Низько голову спустивши. Може, краще думать треба, Про веселе, щоб раптом не зітлів ти? Драми й так нам вистачає, Й трагедії ці нескінченні за вікном... Тіло теж свій ліміт має, Душа не заспіває, якщо різать її склом.
2022-10-12 06:51:54
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Скітер
дякую 😀
Відповісти
2022-10-12 13:51:03
1
Інші вірші поета
Шопозомбік Роздуми Відведи мене додому Список запитань
Інші поети
Elana
@Elana
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4930
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5913