Роздуми
Хіба ж я письменник? - Збентежено запитаєте ви. В прозі моїй мають бути люди, Коли там одні лиш чорти. Письменники пишуть про Силу, Перемогу добра над вічним злом. Я ж пишу, що бажаю, І в героїв моїх вічний облом. Творю я у старих жанрах, Які одиниці читають по суті. Теми чіпаю складні, І трагедії зазвичай сильно роздуті. На жаль не виходить у мене, Достойний уваги твір написати. Хто ж я тоді насправді І чому митцем себе важко назвати?
2022-10-29 07:59:24
17
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Скітер
про себе 🙂 самоіронія то наше все 😀
Відповісти
2022-11-01 22:09:09
Подобається
Лео Лея
Чудовий вірш! 👍 Це, напевно, описані душевні тривоги, які хвилюють багатьох авторів. Не всіх, але багатьох)
Відповісти
2022-11-10 21:37:47
1
Тигриця
Вірш мені сподобався. Нагадує мені мої особисті роздуми)
Відповісти
2023-02-07 14:48:43
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2170
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3450