Роздуми
Хіба ж я письменник? - Збентежено запитаєте ви. В прозі моїй мають бути люди, Коли там одні лиш чорти. Письменники пишуть про Силу, Перемогу добра над вічним злом. Я ж пишу, що бажаю, І в героїв моїх вічний облом. Творю я у старих жанрах, Які одиниці читають по суті. Теми чіпаю складні, І трагедії зазвичай сильно роздуті. На жаль не виходить у мене, Достойний уваги твір написати. Хто ж я тоді насправді І чому митцем себе важко назвати?
2022-10-29 07:59:24
17
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Скітер
про себе 🙂 самоіронія то наше все 😀
Відповісти
2022-11-01 22:09:09
Подобається
Лео Лея
Чудовий вірш! 👍 Це, напевно, описані душевні тривоги, які хвилюють багатьох авторів. Не всіх, але багатьох)
Відповісти
2022-11-10 21:37:47
1
Тигриця
Вірш мені сподобався. Нагадує мені мої особисті роздуми)
Відповісти
2023-02-07 14:48:43
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1999
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4436