Подолає
Вогні міста, сяють на небокраї Бліки доносяться до всіх вікон. Всі святкують Тільки вона сидить ні жива ні мертва Розбите її серце, порвана душа Зараз хочеться сховатися від всіх Під ковдрою і забути всі свої проблеми Як в дитинстві, Але так не буде, закінчилось дитинство Розбились рожеві окуляри Від них залишились лиш дужки оправи Сльози течуть по щоках. Зі злістю їх витирає Сама себе проклинає Колиж вона це подолає? 19.01.21
2021-01-19 17:37:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12452
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1461