Подолає
Anasteicha Rein
Вогні міста, сяють на небокраї Бліки доносяться до всіх вікон. Всі святкують Тільки вона сидить ні жива ні мертва Розбите її серце, порвана душа Зараз хочеться сховатися від всіх Під ковдрою і забути всі свої проблеми Як в дитинстві, Але так не буде, закінчилось дитинство Розбились рожеві окуляри Від них залишились лиш дужки оправи Сльози течуть по щоках. Зі злістю їх витирає Сама себе проклинає Колиж вона це подолає? 19.01.21
2021-01-19 17:37:19
2
0
Інші вірші поета
Кривавий Майдан FALLEN Зрада Чудовий березень
Інші поети
Viksss
@viktoryyy
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2521
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1662