Доля
З сльози́ веселка народилась, У холоді зродилося тепло, У тузі дума звеселилась, В пітьмі все світло - ремесло… А ми ж Земнії раби долі, Закуті барвами весни, Все тяготіємо до волі, Малюєм мрії ті, як сни… Скупа та Доля вже на тих, Хто з нею не зіграє, Спитайте ви у всіх святих: Хто ж з Долею не грає..? © Андрій Лісовий 10.06.2021
2021-06-10 18:12:38
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1992
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12478