Бережіть планету!
Ангеліна Пилипенко
Ми щодня сумну бачим історію, Як нещадно, безжалісно, грубо, Сміттєзвалищами території Роблять наші наївнії люди. Хтось обгортку на вулиці кине – Це насправді іще пів біди – А від кого в вогні ліси гинуть, У пурпурі палають сади? Хтось у річку зливає токсини, Нафту тонами може залить, І грайливі, стрімкі хвилі сині, Обернуться на чорні за мить. Хто пустив всі в районі дерева На й без того численний папір? Чим галявинка стала місцева? Схаменіться! Не знаєте ж мір! Певне, нас покарала природа За нехлюйство у флорі своїй. І тепер за ці тижні народу Слід зробити обдумок твердий. Нам дала ця прекрасна планета Всі потрібні умови життя. Ви не ставте ж на неї тенета, Не звергніть ви її в небуття!
2020-04-29 18:32:16
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
не знала, дякую) Звикла старим користуватися)
Відповісти
2020-12-30 19:20:43
Подобається
Інші вірші поета
Цвіт любові Сіре життя Зрада З днем народження, Королево!
Інші поети
Remezan Mametgurbanow
@remezan_mametgurbanow
Scion Marion
@ScionMarion
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3290
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4681