Біль
Ангеліна Пилипенко
Мені ще так ніколи не боліло, Та вже, напевне, й вік не одболить. Я зломлена, замучена й безсила Від пережитих смерчів і жахіть. Давно вже сонце поховали ґрати, Душа моя подібна до пустель. Усе, що маю - впасти і вмирати Посеред гострих, неприступних скель. Тож поясни: чому ти зла, людино? Думки мої шматує знов гроза. Невже знайшлись підступні ті причини, Аби щокою падала сльоза? Мені би стати невагомим пилом - Не мати ні страждань, ні почуттів. Але вже вкотре відростають крила, І ллється той потік бадьорих слів...
2021-07-15 20:11:51
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
дякую🤗 та знаю, але просто іноді виникає таке спонтанне бажання лягти і померти.... але потім згадую, що все ж життя продовжується)
Відповісти
2021-07-16 10:50:42
Подобається
Інші вірші поета
Королеві естради Осінь(з книги "Заплутана історія кохання) Третій зайвий Зимовий етюд
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Colorless
@Colorless
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1227
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15862