Цвіт любові
Вона любила вранці теплу каву,
І у парку веснянім перші квіти.
Те юне серце прагнуло забави,
І мріяло нестямно полюбити.
В той день вона зустріла незнайомця,
Що полонив її тендітні мрії.
І прочинилось враз душі віконце,
Щасливі сльози зблиснули на віях.
Він - гордий... (певно, Лев за гороскопом)...
Скільки розбилось вже сердець дівочих?
Вона не знайде, певно, жодних тропів,
Щоб описать його чарівні очі...
Він - недосяжний. Точно їй не пара,
Йому не треба скромна й непомітна.
Але вона вже тоне в його чарах,
Як він власкавить поглядом привітним...
У світі правлять мрії кольорові,
А за спиною виростають крила.
Так квітне цвіт дівочої любові,
Вона ж бо знає: в ньому - її сила.
Вона так мріє, щоби він вернувся,
Так лагідно і ніжно взяв за руку
І сон отой намріяний враз збувся!
Він - її горе. Її сльози й мука.
2021-05-31 17:59:28
0
0