Цвіт любові

Ангеліна Пилипенко

Вона любила вранці теплу каву, І у парку веснянім перші квіти. Те юне серце прагнуло забави, І мріяло нестямно полюбити. В той день вона зустріла незнайомця, Що полонив її тендітні мрії. І прочинилось враз душі віконце, Щасливі сльози зблиснули на віях. Він - гордий... (певно, Лев за гороскопом)... Скільки розбилось вже сердець дівочих? Вона не знайде, певно, жодних тропів, Щоб описать його чарівні очі... Він - недосяжний. Точно їй не пара, Йому не треба скромна й непомітна. Але вона вже тоне в його чарах, Як він власкавить поглядом привітним... У світі правлять мрії кольорові, А за спиною виростають крила. Так квітне цвіт дівочої любові, Вона ж бо знає: в ньому - її сила. Вона так мріє, щоби він вернувся, Так лагідно і ніжно взяв за руку І сон отой намріяний враз збувся! Він - її горе. Її сльози й мука.

2021-05-31 17:59:28

0

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

35

4

2422

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1985