Цвіт любові
Ангеліна Пилипенко
Вона любила вранці теплу каву, І у парку веснянім перші квіти. Те юне серце прагнуло забави, І мріяло нестямно полюбити. В той день вона зустріла незнайомця, Що полонив її тендітні мрії. І прочинилось враз душі віконце, Щасливі сльози зблиснули на віях. Він - гордий... (певно, Лев за гороскопом)... Скільки розбилось вже сердець дівочих? Вона не знайде, певно, жодних тропів, Щоб описать його чарівні очі... Він - недосяжний. Точно їй не пара, Йому не треба скромна й непомітна. Але вона вже тоне в його чарах, Як він власкавить поглядом привітним... У світі правлять мрії кольорові, А за спиною виростають крила. Так квітне цвіт дівочої любові, Вона ж бо знає: в ньому - її сила. Вона так мріє, щоби він вернувся, Так лагідно і ніжно взяв за руку І сон отой намріяний враз збувся! Він - її горе. Її сльози й мука.
2021-05-31 17:59:28
0
0
Інші вірші поета
Сухі очі Лілія Penfriend Найдорожчому коханню
Інші поети
Annie
@asc
Marcelo Sousa
@marcelo_sousa
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2732
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1285