Дорога
Ангеліна Пилипенко
Не знаю вже, як зараз ти живеш, Ніяково "Привіт!" я не кидаю. Моя любов тоді не знала меж, Без тебе я би не сягнула раю. Чи ти кохав? Мені це невідомо. Здригалось серце? От у чому сіль. Немає відчаю, а лиш легка утома, Перегорів давно отой підступний біль. Із плачем не звертаюсь вже до Бога, У муках серце більш не знемага. Додому не була іще дорога Моїй душі так мила й дорога.
2021-09-02 18:45:41
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
давно хотіла придумати якийсь подібний каламбурчик)
Відповісти
2021-09-02 19:21:42
Подобається
Інші вірші поета
Стежка Зрада Душевне одкровення Війна
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
ozean
@ozean
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2429
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9428