Дорога
Ангеліна Пилипенко
Не знаю вже, як зараз ти живеш, Ніяково "Привіт!" я не кидаю. Моя любов тоді не знала меж, Без тебе я би не сягнула раю. Чи ти кохав? Мені це невідомо. Здригалось серце? От у чому сіль. Немає відчаю, а лиш легка утома, Перегорів давно отой підступний біль. Із плачем не звертаюсь вже до Бога, У муках серце більш не знемага. Додому не була іще дорога Моїй душі так мила й дорога.
2021-09-02 18:45:41
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
давно хотіла придумати якийсь подібний каламбурчик)
Відповісти
2021-09-02 19:21:42
Подобається
Інші вірші поета
Літня фантазія Каяття Нові тренди #хочубачитидебати
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Veronika Gold
@Goldenbum
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2697