Дорога
Не знаю вже, як зараз ти живеш, Ніяково "Привіт!" я не кидаю. Моя любов тоді не знала меж, Без тебе я би не сягнула раю. Чи ти кохав? Мені це невідомо. Здригалось серце? От у чому сіль. Немає відчаю, а лиш легка утома, Перегорів давно отой підступний біль. Із плачем не звертаюсь вже до Бога, У муках серце більш не знемага. Додому не була іще дорога Моїй душі так мила й дорога.
2021-09-02 18:45:41
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
давно хотіла придумати якийсь подібний каламбурчик)
Відповісти
2021-09-02 19:21:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2363
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15578