Моїй кімнаті
Відчинились неспішно дверцята В мій маленький збудований світ. Певне, час уже вам розказати, Де з десяток прожила я літ. Тут шпалери-рожеві й бузкові, На підлозі - м'який килимок, І наліпки барвисті, квіткові Прикрашають домівки ляльок. Тут на стінах кумирів плакати, На поличках - світлини старі; Здатність мають вони фіксувати Спомин, згублений в календарі. У куточку мале піаніно На роботу чекає давно І за ним я проводжу години, Щоб музичне зіткать полотно. Громіздкі етажерки є домом Вже, напевне, для сотень книжок. На сторінках таке все знайоме - Безліч теплих і мудрих думок. В цій кімнаті дитинство минає, Почуттями всі стіни бринять, І давно вже гостинно чекає Друзів чаєм солодким приймать...
2019-09-03 17:02:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
34
8016