Королеві естради
Щодня я на піснях її зростаю,
І звуками наповнююсь до дна,
У суть проспіваного вільно проникаю,
Збагнуть рядки ці можу лиш одна.
Хай кажуть всі... Та ця білява жінка
Усе ж змогла мені допомогти,
Змогла в рядках знайти я і підтримку,
І віру в свої сили теж знайти.
Спроможність не соромитись кохання,
Розкрити глибину всіх почуттів,
Збагнуть - в житті не жить нам без страждання,
Та в світі мало хто це зрозумів...
Мов зіронька ясна на небосхилі,
Вона до себе вабить і манить.
Очима синіми пуска грайливо стріли,
І вродою засліплює умить.
Не знаю, скільки часу промайнуло,
Та захотіла я їй написать.
Взяла я ручку, сіла та й міркую -
І щоб то їй такого розказать?
Тож розповім я мрію їй дитячу -
Про зустріч мрію уже не перший раз!
Комусь це, може, й все одно… Одначе
Я їй присвячую практично весь свій час...
Минули дні. І ось -концертна зала,
І світло гасне. Ось почнеться шоу...
Та хвилювання меж уже не мало,
Бо знала я - її побачу знов.
Хвилинка... І на сцені вже Ірина,
У мікрофон звучать чарівнії пісні.
Здавалось, все тривало лиш хвилину!
А вже до сцени слід іти мені.
І вже кінець... Овації, подяки,
Підійду я.. Й від щастя не змовчу!
І послання без особливих знаків
Й букет їй білих квітів я вручу...
Оце і є – найбільша нагорода,
Побачити тепло в її очах,
Були того всі варті перешкоди,
Здолала з гідністю я весь цей довгий шлях…
2018-10-29 07:47:45
1
0