Homo Erectus
Ангеліна Пилипенко
А в чому суть? Бо ж де твоя загадка? Властиво ж бути не таким, як всі. Та як думки забуті в непорядку, Згадаєшся в життєвім колесі, Але не так, як праведний жадає. Лихі, підступні, навісні слова Колись тебе до прірви доконають Й сторицею ударить булава. Замкнеться тяжко віко домовини, Скінчивши твій гіркий, безликий шлях, Бо ж інтелект, тупіший од тварини Типовому нести не по плечах. Мов Моська, все життя воно вищало, (Не страшно - прихистить завжди Диван!) І на славетних завше зазіхало, Пустивши в світ прокльонів ураган... А втім, який є зиск з металобрухту, Чий поклик - безталанний і нудний? Воно ж, не скуштувавши ще продукту, Вже нагородить гордо "відстійний". Та хай белькоче. Тут йому не раді, Воно лиш плямка чорна в полотні. Воно уже ніколи не завадить, Не оберне яскраві дні в нудні...
2020-11-29 17:34:38
2
0
Інші вірші поета
Журналісти З днем народження, Королево! Пам'яті школярки Твій відхід
Інші поети
ملاك عطوات
@WhiteAngel3011
Dashasafin
@Dasasafin
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2287