Homo Erectus
А в чому суть? Бо ж де твоя загадка? Властиво ж бути не таким, як всі. Та як думки забуті в непорядку, Згадаєшся в життєвім колесі, Але не так, як праведний жадає. Лихі, підступні, навісні слова Колись тебе до прірви доконають Й сторицею ударить булава. Замкнеться тяжко віко домовини, Скінчивши твій гіркий, безликий шлях, Бо ж інтелект, тупіший од тварини Типовому нести не по плечах. Мов Моська, все життя воно вищало, (Не страшно - прихистить завжди Диван!) І на славетних завше зазіхало, Пустивши в світ прокльонів ураган... А втім, який є зиск з металобрухту, Чий поклик - безталанний і нудний? Воно ж, не скуштувавши ще продукту, Вже нагородить гордо "відстійний". Та хай белькоче. Тут йому не раді, Воно лиш плямка чорна в полотні. Воно уже ніколи не завадить, Не оберне яскраві дні в нудні...
2020-11-29 17:34:38
2
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2539
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9340