Душі вогонь

Ангеліна Пилипенко

Не обпалися ти об мій вогонь І не порань сталевим злим ножем. Пульсує кров гаряча коло скронь, А очі плачуть крижаним дощем. Люби мене такою, як я є, Або безповоротно враз забудь. Лиш не отруюй ти життя моє, Не сип у рану лиховісну ртуть. Напевно знаю, що не ідеал, А ти вирішуй - чи разом іти. Лиш не заковуй душу у метал, І не пали думок моїх мости.

2021-09-24 18:32:58

Інші вірші поета

Коли слова непотрібні Бережіть планету! Рудокоса дівчина Гіркії сльози

Інші поети

Ella Verrremi

@verrremi

Gamila

@mariam_wael_2evw

Olena Кim

@lenhcikm

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13129

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1994