Душі вогонь
Ангеліна Пилипенко
Не обпалися ти об мій вогонь І не порань сталевим злим ножем. Пульсує кров гаряча коло скронь, А очі плачуть крижаним дощем. Люби мене такою, як я є, Або безповоротно враз забудь. Лиш не отруюй ти життя моє, Не сип у рану лиховісну ртуть. Напевно знаю, що не ідеал, А ти вирішуй - чи разом іти. Лиш не заковуй душу у метал, І не пали думок моїх мости.
2021-09-24 18:32:58
3
0
Інші вірші поета
Гіркії сльози Пам'яті школярки Нові тренди Сіре життя
Інші поети
Taeter Pompi
@TaeterSmile
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2414
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4934