Третій зайвий
Ангеліна Пилипенко
Пішов, не сказавши і слова, А з ним й півжиття теж пішло. Хіба нагрішила я знову? За що заслужила на зло? Рубець в моїм серці лишити Лиш та найдорожча змогла, Без неї не здатна я жити, За неї б життя віддала. «Не хочу, не вірю, не знаю!» - Ізнов моє серце кричить, А мозок їм щастя бажає, В любові й достатку прожить. Відома натура жіноча Підступна й лиха вже давно: Хоч не крихка дружба дівоча, Та третього в ній не дано…
2018-11-07 15:29:40
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
Дякую❤❤
Відповісти
2018-11-08 18:07:22
Подобається
Інші вірші поета
Біль Лист для мами Цвіт любові Дорога
Інші поети
Maria
@Mimoza
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15633