Найцінніший скарб
Навколо озирнися ти, людино У зір чітку картину ти прийми: Усе, що маєш - це твоя країна, Яка з тобою буде в дні пітьми. Твоє багатство - милозвучна мова, Що річкою перлинною лилась, Поблиски стягу синьо-золотого, Все те, до чого ворогові - зась. Живеш собі і ніби й не згадаєш, Яким же коштом маєш це? За що? Та певне, на дні серця споминаєш (Та ж точно, маєш серце ти якщо) Тих самих, що пролили ріки крові За те, щоб був ти там, де зараз є. Щоб не згоріли дні твої чудові І не злетіло в крах життя твоє. Борися, особистість, за свободу! Терниста буде стезя ця й крива, Та хочу донести я так народу, Безцінні, найкоштовніші слова: Незламна, суверенна і єдина - Хай збудеться одна з завітних мрій - Незмірний скарб, що зветься Україна - Й не буде духом сильних рівні їй!
2020-02-05 17:31:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3854
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3984