Дивний сон
Ангеліна Пилипенко
Ти хто? Я зовсім-бо тебе не знаю... А ти з'явився, мов нізвідкіля. Небесний янгол, посланий із раю... І вже з-під ніг тікає знов земля. Ти - з мрій химерне зіткане видіння, Ти - грішне божевілля моїх снів. У темнім царстві ти моє проміння... З'явився враз і скоро знов здимів. Мене ти кличеш, вабиш за собою, Прийду до тебе, наче літній бриз. Твоєю стану радістю й журбою, Я обернусь серпанком сміху й сліз.
2021-05-25 11:17:35
0
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Ангеліна Пилипенко
дякую, мені приємно знати, що моя творчість справляє приємне враження😊 І ще, оскільки я так розумію, що ми однолітки, може, перейдемо на "ти"?
Відповісти
2021-05-31 17:22:54
Подобається
Інші вірші поета
Сіре життя Каяття Не такі Душевне одкровення
Інші поети
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2338
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6807