Стежка
Ангеліна Пилипенко
Літній вітер розвіє всі рани, Всохнуть очі ті чорні від сліз, Хоч в чаклунськім тумані омани Знов гризоти виходять на біс. В світі жити нелегко людині, Як у серці висока мета, Бо ж не кинеш ти на половині Добре діло на довгі літа. Я не здамся, я піду до мрії, (Хоч ховаються в терні нитки), А чаклунський хай знак Водолія Проведе мене через роки. Буду вірити палко у диво, І за щастя боротимусь я, І все буде у світі красиво, Й не знесе мене зла течія...
2020-09-03 19:01:44
1
0
Інші вірші поета
Коли слова непотрібні Дорога Моська Ода дружбі(укр.)
Інші поети
Ella Verrremi
@verrremi
Dreams
@Chevalpinou_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2349
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13224