Стежка
Ангеліна Пилипенко
Літній вітер розвіє всі рани, Всохнуть очі ті чорні від сліз, Хоч в чаклунськім тумані омани Знов гризоти виходять на біс. В світі жити нелегко людині, Як у серці висока мета, Бо ж не кинеш ти на половині Добре діло на довгі літа. Я не здамся, я піду до мрії, (Хоч ховаються в терні нитки), А чаклунський хай знак Водолія Проведе мене через роки. Буду вірити палко у диво, І за щастя боротимусь я, І все буде у світі красиво, Й не знесе мене зла течія...
2020-09-03 19:01:44
1
0
Інші вірші поета
Сповідь #хочубачитидебати Освободітєлі Рудокоса дівчина
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Ari
@arneberg
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2866
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402