Сповідь
Колише вітер весняний балада мелодійна,
Та пролітає ця весна лукаво, ненадійно:
Таїнство світу головне вона мені відкрила:
Остання райдуга навік в коханні обітліла.
Вуста обмию п'яними сльозами,
Згашу іскру несправдених бажань.
Так сколихнувши долі терезами,
Сплету клубочок марних нарікань.
І знов ввижаються в пітьмі твоїх очей сапфіри,
Й лунає сповідь чарівна тремтливих ноток ліри.
Чи ж ти гадав, що обернув моє життя в руїну?
Ножем кривавим одітнув од серця половину...
2020-06-25 20:09:50
3
0