Everything is possible

Анжела Барташ

Our life is divided into two halves. Наша жизнь разделилась на две половины. But we don't care about you, these are our lives. Но нам плевать на вас, это наша жизнь Age, love, wedding and distance, Возраст, любовь, свадьба и расстояние But we will tell you that this is not deviance. Но мы скажем вам, что это не отклонения. We want it to be audible: Мы хотим быть услышанным That anything is possible! Что все возможно! Nothing is irresistible, Нет ничего не преодолимого Everything is possible! Все возможно! We let you know Мы даём вам знать, That our life is not a show. Что наша жизнь не шоу. You can't, Вам нельзя, You don't of bounds go out... Вы не можете переходить за границы We want it to be audible: That anything is possible! Nothing is irresistible, Everything is possible! The whole meaning of the song was simple, Весь смысл песни был прост Learn to understand people. Учитесь понимать людей. For you, using our example, На нашем примере для вас, We prove that everyone can twinkle... Мы доказываем, что каждый может мерцать We want it to be audible: That anything is possible! Nothing is irresistible, Everything is possible!

2021-03-20 17:09:45

Інші вірші поета

Yours forever Dear heart Miss you I'm near

Інші поети

Romkolana

@nastyuxa_xa

Юля Штука

@JuliShty4ka

Семіраміс

@stets

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16488

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2561