Прокляті душі
Joseph Slowly
Пливеш ти кораблем нескоро, Немає в трюмі вже нікого... Пливеш і бачиш океан, Який узяв тебе в оман. Глибокі води, небо темне, Безжальний шторм, життя даремне. Пливеш і бачиш моряків, Таких нікчемних хробаків. Кожен із них грішник страшенний, Продав життя за скарб мізерний. Один хотів жінок без волі, Щоб ґвалтувати у полоні. Другий же був більш скромніше, Лиш вбив сім'ю, щоб виглядать сильніше. "А капітан то чим згрішив, Він навіть пальцем не ворушив? Він не хотів ось того всього, Проте так склалась доля в нього. Матроси вийшли з-під його контролю, Не винен він, що втратив над ними волю." Поглянув в воду ти на капітана, Ланцюг тримав, душа катувана... Він просто плив на кораблі, Дививсь у небо на кровавім тлі... Відвів ти погляд в море, в даль, Наповнив серце твоє жаль. І плив ти просто кораблем, Спалив матросів кровавим тим вогнем...
2018-12-22 16:49:40
3
0
Інші вірші поета
Доля Життя прекрасне Звичка Подруга
Інші поети
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4694
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5572