Прокляті душі
Пливеш ти кораблем нескоро, Немає в трюмі вже нікого... Пливеш і бачиш океан, Який узяв тебе в оман. Глибокі води, небо темне, Безжальний шторм, життя даремне. Пливеш і бачиш моряків, Таких нікчемних хробаків. Кожен із них грішник страшенний, Продав життя за скарб мізерний. Один хотів жінок без волі, Щоб ґвалтувати у полоні. Другий же був більш скромніше, Лиш вбив сім'ю, щоб виглядать сильніше. "А капітан то чим згрішив, Він навіть пальцем не ворушив? Він не хотів ось того всього, Проте так склалась доля в нього. Матроси вийшли з-під його контролю, Не винен він, що втратив над ними волю." Поглянув в воду ти на капітана, Ланцюг тримав, душа катувана... Він просто плив на кораблі, Дививсь у небо на кровавім тлі... Відвів ти погляд в море, в даль, Наповнив серце твоє жаль. І плив ти просто кораблем, Спалив матросів кровавим тим вогнем...
2018-12-22 16:49:40
3
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1784
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8284