Янгольські крила
Колись я мав великі крила,
Пронизував якими небеса
І відчувалась в них велика сила,
Була така ж небачена краса.
І був я найвеличнішим із янголів,
Мудрішим й розумнішим від усіх,
Одним із кращих тих воїтелів,
Які не мали за душею втіх.
Проте в бою за ті людські бажання,
Що пристрастю горіли в їх серцях,
Відчув великі ті страждання
І крила проміняв на пух і прах.
І зникла сила, білих крил краса,
І розум з мудрістю змінились в божевілля.
Я втратив все, ніби не мав життя,
Перетворилось моє серце на вугілля.
Не міг я більше плавать в небесах,
Пронизувати крилами повітря,
Проте не відчував я більше страх,
Все стало монотонним, не примітним.
Не було більше сенсу боятись не літати,
Не мав я більше крил своїх могутніх.
Хотів я просто душі їхні врятувати,
Проте утратив душі всіх присутніх...
2018-12-23 11:15:24
7
0