Кінець та початок
До речі, ця історія про одну круту людину
Ми познайомились першого місяця - у зиму
Я пам'ятаю як день через день їй писав дивакуваті повідомлення
Не хотів бути дуже нав'язливим, але поспілкуватись хотів удосталь
Пам'ятаю як вперше пішли погуляти узбічними дорогами
Пройшли багато кілометрів, були по обидва боки за порогами.
Розмовляли про все на світі, так і розігралась уява
Про будинок, про побут та й в цілому про те як в житті справи
Час йшов, ми познайомились вже набагато ближче
Хоча іноді ще читався страх на її обличчі
Але в якийсь момент більше не стримали жар серця
І почули як в нас двох воно безупинно б'ється
До речі, тоді був наш "найкращий" поцілунок
Удар скелі об скелю без шансу на порятунок
А далі ще, і ще, і ще... Порахувати навіть дуже складно
А якщо поглянути скільки пройшло часу - взагалі безпорадно
А згадуючи те спекотне літо... Немає слів, одні емоції
Зате скільки ейфорії, тим більше рахуючи в пропорції
Дивовижні часи, за винятком окремих ситуацій
Та ми це пройшли, не було зовсім апеляцій
А от далі... Все якось змінилось різко
Якось це вийшло на рівень: "низько"
Йшли далі, пробували, старались
Зупинялись, думали, знов запускались
Але врешті-решт романтична машина зламалась
Було сумно і боляче, що так вдача підкралась
Але в будь-якому разі це була чудова пригода
Потім не раз пересікались як була нагода
Та однаково я радий за усі життєві уроки
Й за те, що врешті віднайшли душевний спокій.
2023-01-18 21:17:38
3
0