Життя прекрасне
(18+)
Знаєш друже, я хочу сказати, що це просто жах. Хочу промовити? Ні - прокричати, як їде дах! Хочу забути про це, як із фільмом, де бридкий кінець. Хочу сказати? Ні - прошептати: це просто піздєц. Коли кожного ранку розплющуєш очі й лежиш, Дивишся в стелю, через годину просто сидиш . Сидиш, а в очах пусто... Всепоглинаюча, досить порожня темрява, А в голові стрічка з пісні: " Після суєтних днів юності даремної". І як тепер існувати? Що робити далі? Піду газировкою запивати свої печалі . Дякую, що хоч не на алкоголь чи якісь наркотики замашки, Але до здорового життя мені як від повії до монашки. Ну добре - встав. Ввімкнув комп'ютер. Знову сів. Запустив браузер. Дивитимусь порно? Та ні, але скролитиму соц мережі, наче лазером. Пограюсь в якісь тупі ігри? Так, звісно. Знайду роботу? Ні, я ж весь час висну. Знову встану, пройдусь, піду похаваю Поїм, помию посуд, відчитаюсь перед мамою. Піду ляжу. Полежу. Подумаю. Засну. Прокинусь. Помучаюсь. Тяжко зітхну. І далі буду думати про сенс, про життя Коли ж я звернув не туди в бік небуття.
2023-01-18 21:20:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3370
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16643