Життя прекрасне
(18+)
Знаєш друже, я хочу сказати, що це просто жах. Хочу промовити? Ні - прокричати, як їде дах! Хочу забути про це, як із фільмом, де бридкий кінець. Хочу сказати? Ні - прошептати: це просто піздєц. Коли кожного ранку розплющуєш очі й лежиш, Дивишся в стелю, через годину просто сидиш . Сидиш, а в очах пусто... Всепоглинаюча, досить порожня темрява, А в голові стрічка з пісні: " Після суєтних днів юності даремної". І як тепер існувати? Що робити далі? Піду газировкою запивати свої печалі . Дякую, що хоч не на алкоголь чи якісь наркотики замашки, Але до здорового життя мені як від повії до монашки. Ну добре - встав. Ввімкнув комп'ютер. Знову сів. Запустив браузер. Дивитимусь порно? Та ні, але скролитиму соц мережі, наче лазером. Пограюсь в якісь тупі ігри? Так, звісно. Знайду роботу? Ні, я ж весь час висну. Знову встану, пройдусь, піду похаваю Поїм, помию посуд, відчитаюсь перед мамою. Піду ляжу. Полежу. Подумаю. Засну. Прокинусь. Помучаюсь. Тяжко зітхну. І далі буду думати про сенс, про життя Коли ж я звернув не туди в бік небуття.
2023-01-18 21:20:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4895
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2557