Життя прекрасне
(18+)
Знаєш друже, я хочу сказати, що це просто жах. Хочу промовити? Ні - прокричати, як їде дах! Хочу забути про це, як із фільмом, де бридкий кінець. Хочу сказати? Ні - прошептати: це просто піздєц. Коли кожного ранку розплющуєш очі й лежиш, Дивишся в стелю, через годину просто сидиш . Сидиш, а в очах пусто... Всепоглинаюча, досить порожня темрява, А в голові стрічка з пісні: " Після суєтних днів юності даремної". І як тепер існувати? Що робити далі? Піду газировкою запивати свої печалі . Дякую, що хоч не на алкоголь чи якісь наркотики замашки, Але до здорового життя мені як від повії до монашки. Ну добре - встав. Ввімкнув комп'ютер. Знову сів. Запустив браузер. Дивитимусь порно? Та ні, але скролитиму соц мережі, наче лазером. Пограюсь в якісь тупі ігри? Так, звісно. Знайду роботу? Ні, я ж весь час висну. Знову встану, пройдусь, піду похаваю Поїм, помию посуд, відчитаюсь перед мамою. Піду ляжу. Полежу. Подумаю. Засну. Прокинусь. Помучаюсь. Тяжко зітхну. І далі буду думати про сенс, про життя Коли ж я звернув не туди в бік небуття.
2023-01-18 21:20:52
1
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1047
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1732