Остання береза(OLD)
Анна Кроу
Он десь далеко, Остання берізка майорить, з колись великого лісу. Остання береза десь там майорить. Плаче по мертвим сестрам і братам, Плаче по тим кого не вернуть... Зараз зима, І листя не втішить її, І дівчата не зроблять з сережок її Прикраси свої весняні... Он клен пав під ударами вражих сокир, А вона не могла зробити нічого, Вона ж бо береза, Що соком-кров'ю стікає, Остання береза З колись великого лісу... І нема вже берези, останньої берези З колись великого лісу... І більше ніколи вона Не подарує дівчатам Сережки свої На прикраси їх весняні.
2018-11-24 14:03:41
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Кроу
Дякую. Мені особливо сумно через те, що це була ПОЛОВИНА лісу.
Відповісти
2018-11-24 14:12:55
Подобається
Анна Кроу
Є таке...
Відповісти
2018-11-24 14:15:46
Подобається
Інші вірші поета
Мрія Кру, куру, куру...(OLD) Час Мій світ обернувся світлом В.К.
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4254
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2211