Кру, куру, куру...(OLD)
Круки у небі кружляють, Вічне своє ,,кру,, кричать. ,,Кру, куру, куру...,, Срібні ллють сльози. ,,Кру, куру, куру...,, Над мертвим лісом кружляють. ,,Кру, куру, куру...,, У відчаї кричать. ,,Кру, куру, куру...,, ,, Щоб щастя не мали... ,,Кру, куру, куру...,, Ті, хто ліс рубали. ,,Кру, куру, куру...,, І ті, хто цей наказ давали... ,,Кру, куру, куру...,, І всі, хто на дерево руку підняли.. ,,Кру, куру, куру...,, І у горі замовкають, І геть відлітають, І не чути їх вічне ,,кру,,...
2018-11-22 14:43:30
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Кроу
Дякую.
Відповісти
2018-11-22 14:47:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1845
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1157