Кру, куру, куру...(OLD)
Анна Кроу
Круки у небі кружляють, Вічне своє ,,кру,, кричать. ,,Кру, куру, куру...,, Срібні ллють сльози. ,,Кру, куру, куру...,, Над мертвим лісом кружляють. ,,Кру, куру, куру...,, У відчаї кричать. ,,Кру, куру, куру...,, ,, Щоб щастя не мали... ,,Кру, куру, куру...,, Ті, хто ліс рубали. ,,Кру, куру, куру...,, І ті, хто цей наказ давали... ,,Кру, куру, куру...,, І всі, хто на дерево руку підняли.. ,,Кру, куру, куру...,, І у горі замовкають, І геть відлітають, І не чути їх вічне ,,кру,,...
2018-11-22 14:43:30
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Анна Кроу
Дякую.
Відповісти
2018-11-22 14:47:55
Подобається
Інші вірші поета
Що ви накоїли, люди? Боротись Мало Твої очі OLD
Інші поети
Aki Gray
@sarcasm
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5680
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291