Хвилини...
Анна-Марія Фокк
Можливо навіть на хвилини Відчути запах твій і нотки сподівань Ти врешті-решт як ті перлини Любуєш око моїх навіювань Ти врешті-решт приїдеш, я це знаю Коли ми так далеко, але є Ти моя віра, мої сподівання У довге і щасливе майбутнє І ось неначе поруч ти, я сильно обіймаю Але я вже сумую, сильно так Бо знаю, що приїхав не надовго І може завтра я вже скажу "Прощавай!" Але ця мить! Хвилини ці з тобою Вони зі мною назавжди! І коли їдеш, знай що на частини Розпалась серце й боляче мені І та біль мене не відпускає Зі мною поруч зранку і вночі Лише коли в обіймах я тебе стискаю Та біль минає, хоч на хвилини...
2023-07-26 18:44:37
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анна-Марія Фокк
@Н Ф Дякую 💗
Відповісти
2023-07-26 18:47:05
1
Н Ф
Спасибі Вам за створення романтичної атмосфери 🙃
Відповісти
2023-07-26 18:48:22
1
Анна-Марія Фокк
@Н Ф 🥺💘
Відповісти
2023-07-26 18:49:02
1
Інші вірші поета
Вірші Я намалюю... Тисячі доріг... Осінній дощ
Інші поети
Princess Mwas
@princess_mwas
secret
@secretnoclue
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1337
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1504