Осінній дощ

Анна Вишневська

Ця осінь довга і сумна Залишила біль в серці Забрала мрію і життя Залишила лиш герці Ця осінь плаче над нами А може і сміється... Та вже давно покинув ти Це серце, яке б'ється Знущання! Боже, ти скажи Навіщо біль у серці? Хто виграє в цей раз скажи? Мій розум чи це серце? І в сотий раз осінній дощ Змиває мої сльози Серед людей прохожих ти Ні на кого не схожий. Я бережу тебе в собі Й в кишені біля серця Бо лиш з тобою воно І плаче, і сміється Зі мною ти тепер навік В осінньому дощу Тебе ніколи не забуду Тебе не пробачу...

2024-01-10 03:15:32

Інші вірші поета

Сніг... Всеодно... Забираючи біль ... Ненавиджу...

Інші поети

GannMorgana

@GannMorgana

dishka1234_AWT

@dishka1234_AWT

Редан Марво

@andrey_mayorov

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

1764

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12469