Забираючи біль ...
Анна Вишневська
Її душа відлетіла у вирій Із пташками у небі літа Це вже зовсім нечиста сила Забирає невинні серця Як хмарки пливуть по небу В темпі вальсу із неба йде дощ Так вона відлітає у вирій Забираючи біль із площ Її серце тендітне і ніжне Що любило, кохало, жило Все згоріло, умить запалало А із неба нарешті йде дощ Рідні плачуть і тужать, бояться Що цей люд, що не знає життя В них немає жалю до дитини У якої забрали життя Плями крові в повітрі літають І нагадують біль до сих пір А вона відлітає у вирій Забираючи біль усіх днів...
2024-01-14 11:58:31
9
0
Інші вірші поета
Хіба ж то винна я ... Тисячі доріг... А він знову ріже те серце словами...
Інші поети
Annavi
@Ivanka_Kovalchook
Plume Akwmarine
@plume_akwmarine
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16677
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319