Забираючи біль ...
Її душа відлетіла у вирій Із пташками у небі літа Це вже зовсім нечиста сила Забирає невинні серця Як хмарки пливуть по небу В темпі вальсу із неба йде дощ Так вона відлітає у вирій Забираючи біль із площ Її серце тендітне і ніжне Що любило, кохало, жило Все згоріло, умить запалало А із неба нарешті йде дощ Рідні плачуть і тужать, бояться Що цей люд, що не знає життя В них немає жалю до дитини У якої забрали життя Плями крові в повітрі літають І нагадують біль до сих пір А вона відлітає у вирій Забираючи біль усіх днів...
2024-01-14 11:58:31
9
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2699
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744