Забираючи біль ...

Анна Вишневська

Її душа відлетіла у вирій Із пташками у небі літа Це вже зовсім нечиста сила Забирає невинні серця Як хмарки пливуть по небу В темпі вальсу із неба йде дощ Так вона відлітає у вирій Забираючи біль із площ Її серце тендітне і ніжне Що любило, кохало, жило Все згоріло, умить запалало А із неба нарешті йде дощ Рідні плачуть і тужать, бояться Що цей люд, що не знає життя В них немає жалю до дитини У якої забрали життя Плями крові в повітрі літають І нагадують біль до сих пір А вона відлітає у вирій Забираючи біль усіх днів...

2024-01-14 11:58:31

Інші вірші поета

Хвилини... Хіба ж то винна я Тінь розплати Подаруй мені...

Інші поети

christy xiang

@krokro

Coffee Content

@coffeecontent

Клер-Кассиді Вільямс

@Kler_K_W

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12946

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8960