Забираючи біль ...
Анна Вишневська
Її душа відлетіла у вирій Із пташками у небі літа Це вже зовсім нечиста сила Забирає невинні серця Як хмарки пливуть по небу В темпі вальсу із неба йде дощ Так вона відлітає у вирій Забираючи біль із площ Її серце тендітне і ніжне Що любило, кохало, жило Все згоріло, умить запалало А із неба нарешті йде дощ Рідні плачуть і тужать, бояться Що цей люд, що не знає життя В них немає жалю до дитини У якої забрали життя Плями крові в повітрі літають І нагадують біль до сих пір А вона відлітає у вирій Забираючи біль усіх днів...
2024-01-14 11:58:31
9
0
Інші вірші поета
Зелені очі... Моє життя... Ненавиджу... Голос кохання...
Інші поети
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
نَـالا
@samaa7attem
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2634
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12469