Поговори...

Анна Вишневська

Поговори зі мною не мовчи. Мовчання з твоїх уст неначе покарання Не витримаю! Тільки лиш скажи... Що в серденьку твоєму лишилось ще кохання. Поговори зі мною не мовчи Скажи хоч слово про кохання. Давай говорити як тоді Ти про любов мені, а я лиш про навчання. І день за днем, кохання у душі Стає дедалі важчим покаранням А ти мовчиш, мовчиш, мовчиш. Неначе зникло все кохання. Поговорімо про вишневий сад Про хмари біло- пурпурові Поговорімо як колись Про все на світі, рідне слово. Давай обсудимо картину Давай поставимо крапки Давай забудемо кохання Забудемо сварки. Скажи хоч слово про кохання! Благаю, тільки не мовчи Свари, кричи, роби що хочеш Зі мною тільки говори. 16.10.22

2023-04-05 08:56:02

Інші вірші поета

Жуля... Невпинно говірка... Будь щаслива... Промінчик сонця на удачу

Інші поети

Roos

@roos177_

Taeter Pompi

@TaeterSmile

Nafisa J.Bae

@nafisa_bae

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2732

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1985