Невпинно говірка...
Анна Вишневська
Я хочу з тобою про щось бурмотіти Казати тобі як я сильно люблю Щебетати на ґанку і аж до світанку, Базікати коли готую нам сніданки Розказати як пройшов мій день Бубоніти під носа насупивши брови Гомоніти, кричати, розповісти про те Як люблю я читати щоночі. Лепетати, базікати буду з тобою А ти головне не мовчи. Розкажи мені Як це жити зі мною, такою невпинно говіркою.
2023-06-29 19:27:53
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Анна Вишневська
@Н Ф Дякую ❤️
Відповісти
2023-06-29 19:50:19
1
Seras Mark #КЗП
Який чудовий вірш, в пам'ятку залишу 😌🌸
Відповісти
2023-07-02 04:17:11
1
Анна Вишневська
@Seras Mark #КЗП Дякую ☺️💓
Відповісти
2023-07-02 04:17:49
1
Інші вірші поета
О як мені бути... Відчувати тепло в твоїх холодних руках... Мамо, а татусь повернеться? Вона як мавка лісова...
Інші поети
sinemma
@sinemma
bandagemaniac
@bandagemaniac
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3704
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5715