Ти живий- і мені цього досить

Анна Вишневська

Ти живий- і мені цього досить Хоч між нами години ходьби І я знову тебе попрошу Я благаю далеко не йди Ти живий- і мені цього досить! Хай хоч буря буде, заметіль! Ноги самі до тебе хочуть Хоч до тебе той шлях непростий. Ти живий-і мені цього досить! Знову чую те серце твоє І воно мене, вже ніколи не спросить Як то жити коли поруч тебе немає? Ти живий-і мені цього досить! Як ковтка у спекотній день Ти далеко поїдеш, знову! Хоч прощання те все важче. Мені знов тебе не вистачає Хочу знову тебе обійнять І хай сльози все знову стікають Ти живий- і я вірю в тебе!

2023-04-05 16:30:10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Н Ф

Красиво

Відповісти

2023-04-05 19:00:27

Анна Вишневська

@Н Ф Дякую ❤️

Відповісти

2023-04-05 19:04:52

Інші вірші поета

Вона як мавка лісова... Просто будь... Мільйони слів Ти і я...

Інші поети

Daisy Daisy

@daisy_daisy

Elae Marks

@Elae_Marks

Shina

@Sheena

Схожі вірші

Всі

Закат декабря

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...

2519

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4789