Я буду казати що я Українка.
Анна Вишневська
Я буду казати що я Українка. Я буду казати що я ще жива Я буду казати про злочин ворожий. Про біль, який немає забуття! Ворожі злі руки руйнують країну Вбивають людей, крадуть  їх життя. І мирного неба давно вже не бачу Я бачу руїни, замість життя. Від кожного шороху я вже трясуся. В завалах знайшли маленьке дитя. За що? Навіщо, новини дивлюся? І плачу ночами, що немає життя? Воно ще маленьке, вже кров'ю залите Холодне та сине з під завалу несуть. Я думала страшно, це тільки фільм жахів Тепер цим жахом стало наше життя. Мій сильний народ, не впаде на коліна! Мій сильний народ , переможе війну. Я вірю що Бог  катів не пробачить І ми не пробачимо їм цю війну... Я буду казати що я Українка. Я буду казати що я ще жива Я буду казати про злочин ворожий. Про біль, який немає забуття! 26.02.22
2023-04-05 08:58:29
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Сильно!💪👍 Бережіть себе! Тримаємось! 🙏Віримо в перемогу!💙💛
Відповісти
2023-06-29 13:07:02
1
Анна Вишневська
@Lexa T Kuro Дякую ❤️
Відповісти
2023-06-29 19:23:50
1
Інші вірші поета
Відчувати тепло в твоїх холодних руках... Подаруй мені... І хай твої долоні, мене не обіймають... Хіба ж то винна я
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8960
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5416