Я буду казати що я Українка.
Анна Вишневська
Я буду казати що я Українка. Я буду казати що я ще жива Я буду казати про злочин ворожий. Про біль, який немає забуття! Ворожі злі руки руйнують країну Вбивають людей, крадуть  їх життя. І мирного неба давно вже не бачу Я бачу руїни, замість життя. Від кожного шороху я вже трясуся. В завалах знайшли маленьке дитя. За що? Навіщо, новини дивлюся? І плачу ночами, що немає життя? Воно ще маленьке, вже кров'ю залите Холодне та сине з під завалу несуть. Я думала страшно, це тільки фільм жахів Тепер цим жахом стало наше життя. Мій сильний народ, не впаде на коліна! Мій сильний народ , переможе війну. Я вірю що Бог  катів не пробачить І ми не пробачимо їм цю війну... Я буду казати що я Українка. Я буду казати що я ще жива Я буду казати про злочин ворожий. Про біль, який немає забуття! 26.02.22
2023-04-05 08:58:29
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lexa T Kuro
Сильно!💪👍 Бережіть себе! Тримаємось! 🙏Віримо в перемогу!💙💛
Відповісти
2023-06-29 13:07:02
1
Анна Вишневська
@Lexa T Kuro Дякую ❤️
Відповісти
2023-06-29 19:23:50
1
Інші вірші поета
Просто будь... Хочу поруч... Невпинно говірка... Ти...
Інші поети
cha'
@ivresse
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9511
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2412