Я відчувала що тепер одна....
Дивлюся в очі твої, веселкові У них давно написаний роман І ці сорочки твої фіалкові Несуть в собі несказанний обман А я закохуюсь у ті невинні очі У їх безкраї широти водяні І любо так дивитися всі ночі В небесні очі, наче весняні Але ти раптом став переді мною Із болем і журбою в тих очах "У мене є дружина і дитина Пробач, що я так довго мовчав" І рухнули усі мої кордони І біль мов пелена, перед очей Скували тіло сильнії судоми І виривалось серце із грудей А ти стояв отак переді мною І сильно так в обіймах сковував Казав слова, мені вже невідомі І сльози болю з щік зціловував Я вирвалась із сильних тих обіймів! І витерла із щік я ту всю сіль! І ненависть, і біль, і навіть сльози Ти породив в мені просто за мить І я від тебе бігла, як від звіра Заполонив ти серце моє вмить І біль безкрає море всередині Яке у непогоду все штурмить Я закохалась в тебе, божевілля! За що мені від тебе вся ця біль Як виривають серце без наркозу І це не боляче, як ти мені зробив! От краще б ногу я собі зламала Як ти мені умить шию зкрутив Навіщо тепер жити я не знаю Коли всередині тебе лиш тільки біль... Я йшла неспішно, тихо по перону Де голосно кричала дітвора Я відчувала лиш нестримну втому Я відчувала що тепер одна....
2023-07-27 08:13:07
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Надзвичайно мило 😍 Хоч і сумно
Відповісти
2023-07-27 08:25:30
1
Анна Вишневська
@Н Ф Дякую ❤️
Відповісти
2023-07-27 08:41:05
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5558
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3316