Раґнарьок
Понуро дивлячись в млу, Я очікую постать хитку, Білу, пряму та дуже чітку Вона наче Наґльфар у полоні, У полоні моїх почуттів Що гризуть мене наче мерці. Моя весна не настала вже в третє, Геймдалль в ріг протрубив, І себе я побачив в портреті Я свій зустрів Раґнарьок. Він спопелив мене до кісток.
2023-04-12 10:21:51
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717