Раґнарьок
Понуро дивлячись в млу, Я очікую постать хитку, Білу, пряму та дуже чітку Вона наче Наґльфар у полоні, У полоні моїх почуттів Що гризуть мене наче мерці. Моя весна не настала вже в третє, Геймдалль в ріг протрубив, І себе я побачив в портреті Я свій зустрів Раґнарьок. Він спопелив мене до кісток.
2023-04-12 10:21:51
0
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2684
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9547