Люди
Так тихо стало у душі. Нема там співу краєвустів, І мій нерв немовби у іржі Зуби ломить наче на морозі Скрегіт їх - моя тривога, І в оціпенінні зводить ноги. Тихо-тихо стало всюди І в душі і на усюди Люди то є дивнії створіння, Самі горять, самі згорають Б'ються в груди "Я все можу" Лиш пройде час і вже не можуть Був сам такий, тому і знаю, Люди тоє дивнії створіння Самі кричать, а потім плачуть Самі страждають, а потім помирають
2023-04-11 06:04:24
0
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5355
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8717