Люди
Так тихо стало у душі. Нема там співу краєвустів, І мій нерв немовби у іржі Зуби ломить наче на морозі Скрегіт їх - моя тривога, І в оціпенінні зводить ноги. Тихо-тихо стало всюди І в душі і на усюди Люди то є дивнії створіння, Самі горять, самі згорають Б'ються в груди "Я все можу" Лиш пройде час і вже не можуть Був сам такий, тому і знаю, Люди тоє дивнії створіння Самі кричать, а потім плачуть Самі страждають, а потім помирають
2023-04-11 06:04:24
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1887
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1662