Azazel Lokison
@Azazel_Lokison
Намагаюся повернутися до письменницьтва, як український автор. Пишу вірші з 17-го року.
Вірші Всі
Травневі дні
Травневі дні ще тільки у проекті Й справа тут не тільки в місяцях, Немов у затемненому ефекті Проходиться мій погляд по місцях. Ще трошки почекати, може, треба, А може вже запізно щось чекать. Не видно більше голубого неба, Котре хотілося б лишень обматюкать. Яскраві кольори вже ріжуть очі Й сміх напружує чуттєвий слух, Супутником щасливим стали ночі Й крики надокучливих сипух.
0
0
50
Сповідь
Якщо будеш розбирати мене на шматочки - Благаю, роби це повільно й боляче. Щоб від крику розбилися лампочки, Розкрамсай на ганчір'я смердяче. Благаю, не жалій гострі й красиві леза - Встроми мені їх кудись в печінку, Щоб агонія пекельного болю жерла Й плясало серце агонічну чечітку. Виплесни на мене усі свої гнів та біль, Я хочу зломатися під їхнім страшним напором. Насип в кожну мою відкриту рану сіль, Стань для мене жорстоким караючим богом.
1
0
63
Зорі
А зорі на небі - яскраві перлини, Дивляться зверху, як купа очей. Бачать верхівки й бачать глибини, Навіть останки забутих мощей Чи ти живий? Чи забутії мощі? Що з себе є ти, ти щось чи ніщо? Лиш брудне дзеркало - ті сірі очі, Глядіти в них вже тепер за віщо. Як ти живеш, що лишив за собою? Це вже не важливо, коли ти помер. Камінь могили вознісся горою Над сірою гладдю брудних озер.
0
0
46