Зорі
А зорі на небі - яскраві перлини, Дивляться зверху, як купа очей. Бачать верхівки й бачать глибини, Навіть останки забутих мощей Чи ти живий? Чи забутії мощі? Що з себе є ти, ти щось чи ніщо? Лиш брудне дзеркало - ті сірі очі, Глядіти в них вже тепер за віщо. Як ти живеш, що лишив за собою? Це вже не важливо, коли ти помер. Камінь могили вознісся горою Над сірою гладдю брудних озер.
2025-01-26 12:10:34
0
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3562
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3755