Сповідь
Azazel Lokison
Якщо будеш розбирати мене на шматочки - Благаю, роби це повільно й боляче. Щоб від крику розбилися лампочки, Розкрамсай на ганчір'я смердяче. Благаю, не жалій гострі й красиві леза - Встроми мені їх кудись в печінку, Щоб агонія пекельного болю жерла Й плясало серце агонічну чечітку. Виплесни на мене усі свої гнів та біль, Я хочу зломатися під їхнім страшним напором. Насип в кожну мою відкриту рану сіль, Стань для мене жорстоким караючим богом.
2025-02-02 18:02:47
1
0
Інші вірші поета
Може... Зорі Травневі дні Примари
Інші поети
purple_ninja_dragon
@purple_ninja_dragon
Тетяна
@Tetyana1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1746
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4877