Сповідь
Azazel Lokison
Якщо будеш розбирати мене на шматочки - Благаю, роби це повільно й боляче. Щоб від крику розбилися лампочки, Розкрамсай на ганчір'я смердяче. Благаю, не жалій гострі й красиві леза - Встроми мені їх кудись в печінку, Щоб агонія пекельного болю жерла Й плясало серце агонічну чечітку. Виплесни на мене усі свої гнів та біль, Я хочу зломатися під їхнім страшним напором. Насип в кожну мою відкриту рану сіль, Стань для мене жорстоким караючим богом.
2025-02-02 18:02:47
1
0
Інші вірші поета
Примари Зорі Травневі дні Може...
Інші поети
Veronika Yupyn
@Veronika_Yupyn
Lucy
@kayla_deyvis
Eperke15
@Eperke15
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12997
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5669