Голос
(18+)
Я чую голос підземних ікон, Голодних собак, холодних, Як тон, вічливих дам. Вічно закриті від ока зівак, В сирих підземках, синіх підвалів. Вони шепчуть свої секретні мантри, Тим псам. Ти сам розумієш, не має надії на чудо, Останньому лишили в подарунок перо, Кривавим крилом під ребром, п'яного силуету. І нахуй це все! Ти залишиш по собі лиш попіл – Ніщо! Про тебе забудуть так швидко і просто, Два метри на дно і затихне твій спів. І їх голоси постійно кричать під мостами, Повних шприців, кропалів і трупів у чорних мішках BMW. Вони не забудуть про тебе, Поки ще б'ється те серце, Поки ще видно всі вени. Проблеми не за горою, Але вони звикли до них. Їх не спіймають. Їх не спіймають. Їх не спіймають. Їх не спіймають. Не спіймають...
2020-12-30 15:07:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2357
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2286