Голос
(18+)
Я чую голос підземних ікон, Голодних собак, холодних, Як тон, вічливих дам. Вічно закриті від ока зівак, В сирих підземках, синіх підвалів. Вони шепчуть свої секретні мантри, Тим псам. Ти сам розумієш, не має надії на чудо, Останньому лишили в подарунок перо, Кривавим крилом під ребром, п'яного силуету. І нахуй це все! Ти залишиш по собі лиш попіл – Ніщо! Про тебе забудуть так швидко і просто, Два метри на дно і затихне твій спів. І їх голоси постійно кричать під мостами, Повних шприців, кропалів і трупів у чорних мішках BMW. Вони не забудуть про тебе, Поки ще б'ється те серце, Поки ще видно всі вени. Проблеми не за горою, Але вони звикли до них. Їх не спіймають. Їх не спіймають. Їх не спіймають. Їх не спіймають. Не спіймають...
2020-12-30 15:07:16
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12370
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3780