Я не напишу строфи
(18+)
Це вдарить у скроню лихо, а ти скулиш тихо. Зі скрути вибратись нам справжні муки. Тут повішані найкращі друзі, тут підвішані славетні дурні. І ти тут разом з нами розйобуй вавилонські вежі... Ідей гори плюс людське горе, Все згорить на блядську смолу. Слався той, хто не загубився в диму. Покайся якщо ти з нами, прости всіх ближніх своїх. Ми відлітаємо завтра. Не забудь про кисень собі. І під небом салатовим. Нас накрий ранковим серпанком. Попелище – згарище мотлоху. Ми навіки застряли в землі.
2020-06-05 18:28:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8458
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1865