Я не напишу строфи
Bad Trip
(18+)
Це вдарить у скроню лихо, а ти скулиш тихо. Зі скрути вибратись нам справжні муки. Тут повішані найкращі друзі, тут підвішані славетні дурні. І ти тут разом з нами розйобуй вавилонські вежі... Ідей гори плюс людське горе, Все згорить на блядську смолу. Слався той, хто не загубився в диму. Покайся якщо ти з нами, прости всіх ближніх своїх. Ми відлітаємо завтра. Не забудь про кисень собі. І під небом салатовим. Нас накрий ранковим серпанком. Попелище – згарище мотлоху. Ми навіки застряли в землі.
2020-06-05 18:28:59
4
0
Інші вірші поета
С C0И Б3Т0И 3
Інші поети
Olena Кim
@lenhcikm
Sweet_ k452
@sweet_452
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12031
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2440