Я не напишу строфи
(18+)
Це вдарить у скроню лихо, а ти скулиш тихо. Зі скрути вибратись нам справжні муки. Тут повішані найкращі друзі, тут підвішані славетні дурні. І ти тут разом з нами розйобуй вавилонські вежі... Ідей гори плюс людське горе, Все згорить на блядську смолу. Слався той, хто не загубився в диму. Покайся якщо ти з нами, прости всіх ближніх своїх. Ми відлітаємо завтра. Не забудь про кисень собі. І під небом салатовим. Нас накрий ранковим серпанком. Попелище – згарище мотлоху. Ми навіки застряли в землі.
2020-06-05 18:28:59
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1790