МYХV
(18+)
Пузом чорним, мерехтить в очах. Нав'язливо дзищить у вухо. Як же бісить чорна крапка ця, Іноді здається, що її не існує. І прихлопнути як? Вона вам не дикий Як. То зліва, то справа. Можливо їх двоє? Можливо їх троє? Але я бачу тільки одну, Вона на підвіконні, Дивитися повними крові очима. Дивитися холодно й впевнено, В очах її сотня трупів. В них личинки її метушаться. Відлітає, сідає на руку. Лосокече долоню, пальці жимає в кулак. Відлітає, рука знову моя! Боже! Як же вона заєбала! Все дзищить і дзищить! Вдень і вночі! Блядь! Вдень і вночі! Все мерехтить мерехтить! Вдень і вночі! Блядь! Вдень і вночі! Сука та здохни, В обіймах своїх кишок! Закутий в цих звуках, ніби в кайданах. Зі скрути не вибратись, муха, бля, либиться. Потихеньку повзе по моїй руці, Тепер на плечі. Лоскоче все тіло, уже повзе по щоці. Уже біля вуха, вмивається у чорній слині. Повзе по слуховому проході, Як по червоному килиму. Лапками блукає по впадинам мозку. Шукає тріщинку серед звивин. Здається знайшла!
Пузом чорним, мерехтить в очах. Нав'язливо дзищить у вухо. Як же бісить чорна крапка ця, Іноді здається, що її не існує. І прихлопнути як? Вона вам не дикий Як. То зліва, то справа. Можливо їх двоє? Можливо їх троє? Але я бачу тільки одну, Вона на підвіконні, Дивитися повними крові очима. Дивитися холодно й впевнено, В очах її сотня трупів. В них личинки її метушаться. Відлітає, сідає на руку. Лосокече долоню, пальці жимає в кулак. Відлітає, рука знову моя! Боже! Як же вона заєбала! Все дзищить і дзищить! Вдень і вночі! Блядь! Вдень і вночі! Все мерехтить мерехтить! Вдень і вночі! Блядь! Вдень і вночі! Сука та здохни, В обіймах своїх кишок! Закутий в цих звуках, ніби в кайданах. Зі скрути не вибратись, муха, бля, либиться. Потихеньку повзе по моїй руці, Тепер на плечі. Лоскоче все тіло, уже повзе по щоці. Уже біля вуха, вмивається у чорній слині. Повзе по слуховому проході, Як по червоному килиму. Лапками блукає по впадинам мозку. Шукає тріщинку серед звивин. Здається знайшла!
2020-08-20 13:10:52
4
0