VГГ BГVCK

Bad Trip

У всьому чорному, як раби господні. Ваші шляхи, черні, сповідувати? Да ну, годі. Вся ця пантоміма, зверху виглядає туго. А в гробу лише чернь і черви, які пожирають нутро. Важко не впасти товстуном на ложе товстосумів. Я вот постарався й опинився на дні судна. Розворушити цей мурашник? Зворушіть но краще трупа. Реакція одна, але часу менше ніж ти думав. І в судний день суботній. Серед бетонних велетнів Содома і Гоморри. Сутулі і голодні, стада гремлінів і огрів. Виповзають з підземелля да на сонце, да на гори.

2020-06-23 09:17:15

Інші вірші поета

HV ЗVДHЬ0МY Голос Скінчилося все Інтегрований Спосіб Мислення

Інші поети

H O P E

@hopeless382

Ann Hensel

@d0ntvv0rry

Molaa Nori

@Molaa

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

10904

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

3586