K0MVXV
В мурашнику духота, Блиснуть мандибули, як катани. Єретик несе сірниковий хрест. Личинки підростають, заміняють старих. Старі помирають їх ніколи не згадають. Єретик несе солому, як тарантул кокон. Велика мамка холодно гляне на своє дитя, Презирливо відправить на плаху блудного сина. Єретик готується до свята, завтра весь мурашник буде радий! Він зупиниться лиш на пару хвилин, Хітин нагріється і тіло звареться з ним. Єретик в надії молиться великому богу. Лапки сплітаються до купи і піднімаються вгору. Він його не чує, бог самовіддано, себе лінчує. Мотузка навколо шиї, тримає бога живим, Ось-ось ноги підкосять, бог засинає і пожинає плоди. Сьогодні свято - аутодафе. Єретик горить - амбвівалент. Сотні мандибул разом клацнуть і все. Дійство скінчилось, робота нас жде.
2020-08-15 19:07:00
5
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3246
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4134