Сліди

Субстанція Ночі

Ти танцювала на піску, Сліди натхненно залишала. Була зі мною на зв'язку У сварці стомлено мовчала. І хоч тремтіли твої плечі Ти все вперед ішла покірно Не допускала ворожнечі, Любов у серці гріла вірно. Та плакали ті очі сині, Що вогником в душІ палали... Уже три роки - і до нині Ці почуття не відпускали. Щеміло щось у моїх грудях Стискало серце обручАми: Я розчарувався в людях, Досі не прийшов до тями. Не стер ще вітер ті сліди Що на піску ти залишала Іди вперед, відважно йди, Не на мене ти чекала...

2018-03-14 18:24:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Діана Панчук

Змістовний вірш, збережена логічність і послідовність сюжету. Дуже гарний, загалом)

Відповісти

2018-03-14 18:53:15

Інші вірші поета

Послання Золота тюрма Озовись... Немов сліпий, що зорі споглядає

Інші поети

Carla Gaona

@KuroShiro

Yaroslav

@voditel_sudby

Mark Barecki

@mark_barecki

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

3851

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4892