Завмерти
Кричу в світ за секунду до вибуху Завмираючи з остраху. Сковано. Відбілю все навколо Досліпа Що нечисто і що приховано. Тремтячи від напруги, тишина Розростається вгору шпилями Не твоя, не моя Вишина. Не відміряти відстань милями. Не злічити її кілометрами, Час - та мить, що між вдихом, видихом Занотовую титри Зплетами Розтечусь по асвальті. Хвилями Щойно серце квапливо завмира - Ти без шансу, більше не стерти. Тільки поруч луна тихий зов "Пора!" З своїм серцем разом завмерти.
2019-03-28 22:55:05
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Субстанція Ночі
@Ніколас Велес де ж ти їх тримати будеш?)
Відповісти
2019-03-28 22:59:18
Подобається
Ніколас Велес
@Субстанція Ночі а в вітальні.
Відповісти
2019-03-28 23:02:05
1
Валерія Долінос
Шикарно💎
Відповісти
2019-07-03 10:00:07
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13182
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2642