Під дощем перламутрових мрій
Під дощем перламутрових мрій За стіною удавного спокою Я кружлятиму в небі сорокою, Розсікатиму зоряний стрій. Розриватиму межі симЕтрії, І дурман золотою загравою Став для мене міцною отравою Мало був ти мені близький. Під дощем перламутрових мрій Розтікатимусь ніжними ріками, Я ховатиму сон під повіками, Я всміхатимусь думці своїй.
2018-08-08 17:56:51
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен спасибі😊😀 *пішла шукати пісні гурту Vivienne Mort*
Відповісти
2018-08-08 18:10:32
1
Субстанція Ночі
ич, яка недоторкана особистість знайшлась!)😂 а що ж робити мені - чорному метелику?) Шукати своїх нічого не підозрюючих жертв?)
Відповісти
2018-08-08 18:21:11
Подобається
Субстанція Ночі
А от візьму і спробую😝 і дам відсилку на Сергія Сороку - засновника цього тренду😅 - готуйся там)
Відповісти
2018-08-08 18:24:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1675
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9329