Під дощем перламутрових мрій
Під дощем перламутрових мрій За стіною удавного спокою Я кружлятиму в небі сорокою, Розсікатиму зоряний стрій. Розриватиму межі симЕтрії, І дурман золотою загравою Став для мене міцною отравою Мало був ти мені близький. Під дощем перламутрових мрій Розтікатимусь ніжними ріками, Я ховатиму сон під повіками, Я всміхатимусь думці своїй.
2018-08-08 17:56:51
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Субстанція Ночі
@Роман Верлассен спасибі😊😀 *пішла шукати пісні гурту Vivienne Mort*
Відповісти
2018-08-08 18:10:32
1
Субстанція Ночі
ич, яка недоторкана особистість знайшлась!)😂 а що ж робити мені - чорному метелику?) Шукати своїх нічого не підозрюючих жертв?)
Відповісти
2018-08-08 18:21:11
Подобається
Субстанція Ночі
А от візьму і спробую😝 і дам відсилку на Сергія Сороку - засновника цього тренду😅 - готуйся там)
Відповісти
2018-08-08 18:24:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1919
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12670