Стоїть човен
Субстанція Ночі
Стоїть човен, лихом пробитий, І вода крізь діру затікає. В грізних бурях та штормах побитий, Допомоги від когось чекає. Все стоїть, а ніхто не приходить, Він повільно один потопає. Вже он сонце укотре заходить, І у темряві човен сховає. Вже он місяць на небі з'явився, І води по коліна набрало. Човен важко набік похилився, Йому з часом краще не стало. Йому з часом все важче і важче, Та чи він це колись зрозуміє? Чи захоче змінитись накраще? Чи речей хід порушить посміє? Стоїть човен, на щось все чекає. Чи на когось, а хто його зна? Тільки час невблаганно збігає, А вода стрімко тягне до дна...
2018-03-07 19:53:29
21
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Егор Таранин
Дуже гарно і атмосферно)))
Відповісти
2018-03-07 19:55:50
1
Субстанція Ночі
@Егор Таранин дякую))
Відповісти
2018-03-07 19:56:12
1
Інші вірші поета
Пряні пахощі білого цвіту В супровід ритму Стріла повстання Озовись...
Інші поети
it'sdher _
@ddher_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2147
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1338