Я ж тобі допомогти хотів
Чорнильна темінь ночі поглине кольори, Заб'ють на сполох дзвони, охоплені іржею. Шукатимуть тебе, проте втікаєш ти, Поглинута недолею своєю. Ітимуть за тобою шляхами не з легких - Покажеш гірку посмішку крізь хмари. Луною безголосою стрибнеш між скель стрімких, Залишиш по собі глухі обвали. По-над морською гладдю квапливо промайнеш, Піднесена поривами вітрІв, Втікати можеш вічно - від себе не втечеш! А я ж тобі допомогти хотів...
2018-04-28 18:11:47
16
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Mene.net
Це неймовірно
Відповісти
2018-04-28 18:21:28
Подобається
Субстанція Ночі
@Mene.net дякую😊
Відповісти
2018-04-28 18:22:29
1
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3375
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6354