Те, що звем любов'ю
Субстанція Ночі
Згадуєш погаслі почуття, Наче вдихаєш концентрованої ртуті Клянеш минуле у безсилій люті, Ти не чекав такого від життя. Тонеш у здурманених думках, Назавжди стерши з мозку слово «щастя» Ховаєш перерізані зап'ястя, Занотувавши жаль на сторінках. Безпорадно сипав в рани сіль, Стиравши каплі поту разом з кров'ю Та не заглушиш те, що звем «любов'ю» І болем не притупиш іншу біль...
2018-06-16 18:44:17
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олена Орелецька
Неймовірно прекрасно підібрані слова і передано зміст цієї історії)
Відповісти
2018-06-17 15:41:46
1
Субстанція Ночі
@Олена Орелецька дякую😊
Відповісти
2018-06-17 17:47:18
1
556633
Надзвичайно
Відповісти
2018-07-14 13:56:10
Подобається
Інші вірші поета
Сліди Сторони медалі Щасливими літати Повернись додому
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Mila Kaminska
@Mila_Kaminska
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3584
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2334