Те, що звем любов'ю
Субстанція Ночі
Згадуєш погаслі почуття, Наче вдихаєш концентрованої ртуті Клянеш минуле у безсилій люті, Ти не чекав такого від життя. Тонеш у здурманених думках, Назавжди стерши з мозку слово «щастя» Ховаєш перерізані зап'ястя, Занотувавши жаль на сторінках. Безпорадно сипав в рани сіль, Стиравши каплі поту разом з кров'ю Та не заглушиш те, що звем «любов'ю» І болем не притупиш іншу біль...
2018-06-16 18:44:17
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олена Орелецька
Неймовірно прекрасно підібрані слова і передано зміст цієї історії)
Відповісти
2018-06-17 15:41:46
1
Субстанція Ночі
@Олена Орелецька дякую😊
Відповісти
2018-06-17 17:47:18
1
556633
Надзвичайно
Відповісти
2018-07-14 13:56:10
Подобається
Інші вірші поета
Мотиви снів Ворог людства Шепотіла мені ''кохаю'' Завмерти
Інші поети
سٰـآيْ
@saejinee_exo
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1270
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180