Те, що звем любов'ю
Субстанція Ночі
Згадуєш погаслі почуття, Наче вдихаєш концентрованої ртуті Клянеш минуле у безсилій люті, Ти не чекав такого від життя. Тонеш у здурманених думках, Назавжди стерши з мозку слово «щастя» Ховаєш перерізані зап'ястя, Занотувавши жаль на сторінках. Безпорадно сипав в рани сіль, Стиравши каплі поту разом з кров'ю Та не заглушиш те, що звем «любов'ю» І болем не притупиш іншу біль...
2018-06-16 18:44:17
17
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Олена Орелецька
Неймовірно прекрасно підібрані слова і передано зміст цієї історії)
Відповісти
2018-06-17 15:41:46
1
Субстанція Ночі
@Олена Орелецька дякую😊
Відповісти
2018-06-17 17:47:18
1
556633
Надзвичайно
Відповісти
2018-07-14 13:56:10
Подобається
Інші вірші поета
Доля мінлива Повернись додому Сльозами з-під мокрих вій Любов - щастя?
Інші поети
Thuy Phan
@AznSunSakura
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849